АМКУ надав дозвіл Neqsol Holding на приватизацію ОГХК
Антимонопольний комітет України дав зелене світло для приватизації АТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК) компанією “Цемін Україна”, яка належить азербайджанському бізнесмену Насібу Хасанову.
Це рішення було ухвалено 29 травня, згідно з інформацією, поширеною пресслужбою АМКУ.
«Товариству з обмеженою відповідальністю ‘Цемін Україна’ надано дозвіл отримати контроль над АТ ‘Об’єднана гірничо-хімічна компанія’ шляхом придбання акцій, які забезпечують більше 50% голосів у вищому органі управління», — зазначається в документі комітету.
Компанія “Цемін Україна” є частиною міжнародної групи Neqsol Holding, головний офіс якої розташовано в Амстердамі. У жовтні 2024 року ця компанія стала єдиним учасником приватизаційного аукціону, запропонувавши 3,94 млрд грн за ОГХК при стартовій ціні 3,90 млрд грн.
Neqsol є міжнародним холдингом, який працює в 11 країнах. Він повністю належить Насібу Хасанову та займається нафтогазовою, телекомунікаційною, будівельною галузями, а також виробництвом цементу. Ключовими активами холдингу є азербайджанський мобільний оператор Bakcell та Vodafone Україна, придбаний у 2019 році.
У 2023 році Neqsol Holding оголосив про плани модернізації ОГХК, розширення експортних можливостей, а також дотримання міжнародних санкцій. Компанія також планує використовувати глибоку переробку сировини і виходити на нові ринки.
«Це завершення важливого етапу однієї з найбільших приватизацій за час війни. Ми притягнемо до ОГХК світовий бізнес-експертний досвід та перетворимо її на глобального гравця у титановій галузі», — прокоментував регіональний директор Neqsol Володимир Лавренчук.
Довідкова інформація:
ОГХК є одним із провідних виробників титанової сировини у світі, займаючи близько 4% світового ринку. У Україні та Європі компанія лідирує у видобутку ільменітового, рутилового та цирконового концентратів.
Структура ОГХК включає Вільногірський гірничо-металургійний комбінат у Дніпропетровській області та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат на Житомирщині. За оцінками теперішнього керівництва, Вільногірське родовище може працювати до 2030 року, а Іршанське — щонайменше ще 15 років.
