Альбіна Корж виконала роль племінниці головного героя в серіалі ''Кохання і полум’я''
Серіал “Кохання і полум’я” завершився на СТБ, але емоційний відгук від нього все ще залишається у глядачів. Однією з яскравих постатей у проекті стала молода акторка Альбіна Корж, яка виконала роль племінниці героя Тараса Цимбалюка. В інтерв’ю вона розповіла, як пережила цю роль, з якими викликами стикалася під час зйомок та чому акторство є невід’ємною частиною її життя.
“Зйомки проходили в дуже теплій атмосфері, я відчувала підтримку колег, що створювало дружнє середовище. Було багато сміху та відчуття, що кожен з нас на своєму місці,” — зазначила Альбіна.
Її персонаж — емоційна, пристрасна і водночас дуже чутлива особистість. Акторка зазначила, що змогла відчути свого героя завдяки схожому життєвому досвіду.
“Аліна, як і я, пережила втрату батька. Знання цього болю допомогло мені глибше увійти в роль. Ми обидві наче їжачки: спочатку обережні й закриті, але врешті-решт відкриваємося, стаємо вразливими,” — поділилася вона.
Для Корж цей проект став першим великим досвідом у серіальному кіно, що вимагало від неї вийти за межі комфортної зони.
“Зйомки не схожі на повнометражне кіно, де можна знімати кілька сцен за день. Тут все відбувається в енергійному темпі, іноді за один день тільки два дублі. Це вимагає швидкої концентрації,” — відзначила акторка. “Добре, що я не боюся висоти, адже деякі сцени були досить екстремальними!”
Корж також підкреслила, що акторство не лише про талант, але й про внутрішню стійкість.
“Найскладніше — це не втратити мотивацію, коли чуєш відмови. Цей внутрішній вогонь дуже важливий, адже він допомагає не здаватися в складні моменти,” — розповіла вона.
Альбіна вже має досвід роботи у повнометражному кіно, зокрема у стрічці “Оксана”, присвяченій художниці та феміністці Оксані Шачко.
“Це моя перша головна роль у великому кінематографі. Це дуже особистий проект, і я з нетерпінням чекаю, коли фільм буде представлений в Україні,” — зізналася акторка.
Альбіна також пояснила, що хотіла б займатися чимось іншим, якби не акторство.
“Були моменти, коли я відчувала вигоряння і думала про вихід з професії, але незабаром зрозуміла: акторство — це мій спосіб життя. Якби не воно, я б, напевно, стала психологом, але мистецтво все равно залишалося б поруч зі мною,” — зазначила вона.
