Як безпечно здійснити переказ: що не слід писати в призначенні платежу
У українських соціальних мережах та чатах активно поширюється інформація про те, що банки блокують рахунки через певні слова в призначенні платежу, такі як «подарунок», «повернення боргу», «за товар» або «за послугу». Це нібито може привести до підозр та перевірки рахунків. Проте, у банках пояснили ситуацію і надали роз’яснення.
Фахівці вказують, що системи моніторингу дійсно аналізують призначення платежів, але набагато важливішими є не конкретні слова, а загальна активність користувача. Анна Довгальська, заступник голови правління “Глобус Банку”, зазначила, що фінансовий моніторинг звертає увагу на частоту проведення операцій, нетипові суми та платежі, що не відповідають звичним фінансовим звичкам.
Якщо, наприклад, клієнт часто отримує перекази з формулюванням «подарунок» або «повернення боргу», це може викликати питання не за словами, а за характером операцій, які можуть свідчити про приховану підприємницьку діяльність або ухилення від оподаткування.
Хоча певні тригерні слова, пов’язані з шахрайством або ризикованими фінансовими операціями, дійсно існують, банки рідко блокують транзакції лише через конкретне слово. Зазвичай автоматична позначка веде до додаткової перевірки, але не до негайного блокування рахунку.
Банки рекомендують бути уважними при формулюванні призначення платежу, особливо у випадках переказу між фізичними особами. Наприклад, якщо ви переказуєте гроші родичу, краще використовувати формулювання, як “переказ власних коштів”, натомість “оплата за товар” або “оплата за послугу” не рекомендується вказувати, якщо отримувач не є фізичною особою – підприємцем. Хоча такий платіж не обов’язково буде заблоковано, банк може запросити додаткові пояснення чи документи.
“Райффайзен Банк” підкреслює, що якщо платіж потрапляє на перевірку, то співробітники банку зв’яжуться з клієнтом для уточнень, а не блокуватимуть рахунок автоматично. Також у ПУМБ зазначили, що текст призначення платежу не є вирішальним, а важливіше відповідність сум доходів даним, які клієнт надав банку.
Монобанк і ПриватБанк спростовують поширені списки “заборонених слів” як фейки і рекомендують спиратися на офіційні роз’яснення. Фахівці підсумовують, що банки не намагаються ускладнити перекази між людьми — моніторингові системи створені для боротьби з відмиванням коштів і шахрайством. Хоча поодинокі випадки блокування можливі, в основному це пов’язано не з одним словом, а з комплексом підозрілих сигналів.
