Українці адаптуються в Європі: мають намір оселитися на постійній основі
З початком повномасштабної агресії Росії багато українців переїхали до Німеччини, яка активно підтримує біженців. Німецький Федеральний інститут демографічних досліджень провів дослідження про зміни, які відбулися протягом трьох років з 2022 по 2025 рік.
Згідно з даними інституту, за цей період зайнятість серед українців у Німеччині зросла втричі. Влітку 2022 року лише 16% біженців працездатного віку мали роботу, тоді як сьогодні цей показник досяг 51%. Керівник дослідження Андреас Етте відзначив, що такі результати стали можливими завдяки мовним та інтеграційним програмам, які допомагали українцям адаптуватися на новому місці та знаходити роботу.
Дослідницький проєкт, під час якого вчені опитували українських біженців кожні шість місяців, стартував у 2022 році, і згодом до нього приєдналися нові учасники, які прибули після початку війни.
Цікаво, що позитивна динаміка відзначена не тільки в кількості працевлаштованих, а й у рівні задоволеності працівників. Серед опитаних у віці 20-50 років частка тих, хто задоволений умовами праці, зросла з 87% у 2023 році до 94% на сьогоднішній день.
Дослідження вказує на те, що найбільш освічені українці переїхали до Німеччини на початку війни, тоді як серед інших хвиль біженців середній рівень освіти знизився.
Дослідники також зосередилися на особистому житті респондентів. Виявилося, що 29% українок, які прибули до Німеччини без чоловіків, більше не мають стосунків з попередніми партнерами. Жінки, які переїхали зі своїми партнерами, часто думають про постійне проживання в Німеччині, тоді як ті, чиї партнери залишилися в Україні, планують залишатися в країні максимум кілька років.
Цікава тенденція: кожна четверта українська дитина або підліток, що живе в Німеччині, не бажає надовго залишатися в цій країні, тоді як їхні батьки, як правило, налаштовані оселитися тут назавжди.
Проте українські молоді люди мають вагомі переваги: майже половина оцінює свої знання німецької мови як добрі або дуже добрі, що підвищує їхні шанси на успішну інтеграцію. У той же час лише 8% дорослих можуть похвалитися такою впевненістю. Однак знання мови – це не єдиний фактор успішної адаптації, важливими є також позашкільна активність та встановлення дружніх зв’язків з місцевою молоддю.
Однак існують і труднощі. Українські діти відчувають менший зв’язок зі школою в порівнянні зі своїми однолітками з Німеччини. Дослідники вважають, що ця проблема виникає через організацію навчання: онлайн-заняття для українських учнів та створення окремих класів для біженців заважають їм повністю відчути себе частиною німецької освітньої системи.
Також раніше повідомлялося про нові обмеження в Німеччині для українських біженців, які можуть позбавити їх соціальної допомоги, а також про ініціативи закрити в’їзд молодим українцям.
