Псевдоекспорт під захистом силових структур: як з України регулярно виводили валюту
Аграрний сектор залишається одним з небагатьох джерел валютних надходжень, які фактично підтримують бюджет країни. Проте всередині держави протягом багатьох років функціонував механізм, який працював з точністю до зворотного.
Фактично, валюта не генерувалася, а цілеспрямовано витікала. Це не було наслідком управлінських помилок або некомпетентності, а виявом хорошої організованої системи. Малося на увазі створення механізму псевдоекспорту, маніпуляцій з податковим кредитом та виведення активів за межі країни, в якому активно брали участь ті, хто мав би його ліквідувати.
В основі цієї схеми лежить неформальний альянс високопосадовців, до якого увійшли колишній генеральний прокурор, керівництво фінансового моніторингу, менеджери Бюро економічної безпеки, а також посадовці з податкової та митної служб. Саме ця група надала схемі захист — політичний, силовий і адміністративний. Під їхнім прикриттям десятки фіктивних агрокомпаній роками здійснювали діяльність, що не відповідала реальності: вони нібито торгували, експортували, але насправді залишалися безтоварними.
Серце цієї справи — складна мережа фіктивних аграріїв і трейдерів, зареєстрованих на номіналів, але керованих через сумлінних працівників податкових і митних служб. Назви компаній мали створити видимість конкуренції, але насправді слугували лише декорацією. У 2023–2024 роках через ці структури проходили мільярдні операції без наявності товарів, складів чи підтверджених постачань.
Одним з яскравих прикладів є компанія «Агротрейд Юкрейн», яка задекларувала закупівлю агропродукції на суму понад мільярд гривень із розрахунками переважно готівкою, без фактичного товару. У результаті, з’являвся податковий кредит, який використовувався в подальших фінансових операціях.
Експортні операції здійснювалися через іноземні компанії-оболонки, такі як HARVESTREAM AG та Cosmopolitan Trade. Ці структури не проводили реальної діяльності та були просто контрагентами для виведення коштів і неподання валютних надходжень. Згідно з офіційними даними, понад 290 мільйонів гривень так і не були надіслані в країну.
Далі в справу вступав банківський рівень, де гроші оберталися через численні рахунки в різних банках. Одна група накопичувала ПДВ, інша формально експортувала, а треті займалися легалізацією залишків. Компанії дробили платежі, що ускладнювало фінансовий моніторинг.
Реакція правоохоронних органів стала показовою. Хоча подали звернення, підтверджуючи факти, суди зобов’язали розпочати кримінальні розслідування, однак далі за цим нічого не відбулося. Проблема не в завантаженості слідчих, а в свідомому блокуванні розслідувань.
В результаті маємо справу не з окремим корупційним епізодом, а зі стійкою моделлю, де податкова, митниця, БЕБ, прокуратура та фінансовий моніторинг не контролюють, а обслуговують фінансові махінації. Обсяги фінансових втрат перевищують 530 мільйонів гривень, і це лише поверхнева оцінка справжніх збитків.
