Зміни в релігійних переконаннях українців та плани святкування Пасхи-2025
У контексті четвертого року повномасштабної війни українці починають переосмислювати своє релігійне самовизначення та традиції святкування духовних подій.
Компанія Gradus Research провела соціологічне дослідження напередодні Пасхи, щоб зрозуміти, як змінюються вірування та звички під час свят.
Православна церква України зберігає лідерство, хоча й зазнає деякого зниження
Згідно з опитуванням, 29% опитаних вважають себе прихильниками Православної церкви України. Попри незначне зниження в порівнянні з 2023 роком (тоді – 32%), ПЦУ залишається найбільш популярною конфесією серед населення.
На другому місці – православні, які не мають конкретної конфесійної приналежності, їх 24%. Це може свідчити про кризу довіри до церковних установ або про бажання сповідувати віру поза організованими структурами.
8% респондентів вказали, що належать до Української греко-католицької церкви, стільки ж – до Української православної церкви Московського патріархату. Показник останньої залишився майже незмінним у порівнянні з минулим роком (7%).
Кількість невірюючих, атеїстів і агностиків також залишається стабільною: 15% у 2025 році, що трохи більше за 14% у 2023 році.
Віра в серці, Пасха в родині
Попри постійний стрес і умовини війни, 90% українців планують відзначати Пасху. Для багатьох це не лише релігійне свято, а й важлива культурна традиція, яку слід підтримувати.
Більше половини опитаних (51%) вже вирішили, що відвідають церкву під час пасхального тижня — більшість обере неділю, але деякі збиратимуться в четвер, п’ятницю або суботу. Ще 20% не змогли визначитися, чи відвідуватимуть богослужіння.
Цікаво, що лише 29% респондентів не планують йти до церкви — у 2023 році цей показник був значно вищим і досягав 40%. Ясно, що українці прагнуть відновити звичний ритм життя, незважаючи на загрози.
Зміни є більш глибокими, ніж здається
“Релігійна ідентичність українців змінюється під впливом політичних і безпекових реалій. Багато з них дистанціюються від УПЦ МП, частина переходить до ПЦУ або шукає власні шляхи до віри, поза традиційними рамками. Це особливо помітно серед молоді, для якої духовність все частіше стає особистим простором, а не інституційною приналежністю”, – зауважила експерт.
Опитування проводилося в мобільному додатку Gradus методом самозаповнення. Дослідження охоплювало населення міст з населенням більше 50 тисяч мешканців віком від 18 до 60 років (окрім окупованих і прифронтових територій). Перша хвиля була проведена 13-14 квітня 2023 року (1330 респондентів), друга – 11-14 квітня 2025 року (1000 респондентів).
