Будинок майбутнього чи мільйонна шахрайство? Як українець з фанери створив імперію мрій для американських інвесторів

Екологічний, самостійний і створений на 3D-принтері — саме так позиціювався дім майбутнього від українського стартапу Haus.me. Цей проект обіцяв функціонувати без електромережі, води чи газу. Проте замість альтернативного рішення інвестори отримали неякісні матеріали, тріщини, судові позови й величезні фінансові втрати. Компанія зазнала звинувачень у фінансових зловживаннях як в Україні, так і у США. У нашій розслідуванні представлено ексклюзивні свідчення постраждалих, документи та подробиці скандального проекту.

Грандіозні обіцянки

Стартап Haus.me став відомим на світовому ринку нерухомості, оголосивши, що створює будинок, який “змінить світ”. Презентації виглядали обнадійливо для інвесторів: швидкий монтаж, незалежність від комунікацій, енергоефективність, стильний дизайн та навіть мобільність. За словами засновника Максима Гербута, цей будинок мав не тільки забезпечити комфорт, а й стати символом нового етапу в архітектурі.

На початку проект отримав багато позитивних відгуків від медіа та інвесторів в Європі й США. Компанія відкрила свої перші шоуруми, продемонструвала прототипи та уклала кілька угод. Ситуація після пандемії COVID-19 створила підвищений попит на автономне житло, що також стало на користь Haus.me.

Однак під блискучою оболонкою інновацій ховалися зовсім інші реалії. Після перших продажів інвестори почали бити на сполох: замість очікуваних продуктів отримували недоліки у конструкції та загрози безпеці. Найгірше — кошти просто зникали, а результати виявилися фальшивими.

Фанера, пінопласт і мільйони: перші тривожні сигнали

Один із перших, хто почав занепадати духом, — український бізнесмен Сергій Ільницький. Він інвестував у проект більше півмільйона доларів, але натомість отримав будинок з фанери.

Максим Гербут представляв концепцію дому як прорив в будівництві: “Несуча конструкція складалася з двох графітових панелей, між якими знаходилася тонковолоконна нитка, а всередину задувалася піна”. Він стверджував, що це забезпечить високу міцність і теплоізоляцію краще, ніж традиційні матеріали.

Але реальність, як підкреслює Ільницький, була зовсім інша:

“Замість заявлених панелей Гербут просто купив дешеву фанеру, заповнену пінопластом. Жодних інноваційних матеріалів не було”.

Вартість одного будинку перевищувала $200 тисяч, хоча клієнтам обіцяли значно більші знижки. Окрім того, жодної сертифікації не було, а клієнти не отримували технічної документації. За словами Ільницького, гроші використовувалися на особисті потреби керівництва.

Завершилося все судовим процесом — Гербут був звинувачений у шахрайстві. Із цього моменту історія Haus.me почала розвиватися новими подіями…

Американський ринок і нові постраждалі

Несуперечності на старті не завадили Haus.me вийти на ринок США, де проект отримав новий поштовх. Під новою назвою, з шоурумом у Сіетлі, компанія активно залучила іноземних інвесторів.

Серед них був девелопер з Вашингтону, який виділив понад 1,2 мільйона доларів на спільну компанію Haus PRO LLC. Інвестору обіцяли автономне житло, яке:

• не потребує підключення до інфраструктури;
• може самостійно виробляти електроенергію;
• будується за допомогою інноваційних технологій.

Проте замість інновацій інвестор отримав пластикову трубу та протікаючий дах.

“Дах заклеїли герметиком, але вода все ще потрапляла всередину”, — зазначає інспектор, який перевіряв об’єкт.

Експерти також виявили:

• відсутність водопостачання;
• неправильну установку електричної системи;
• кабелі, що не відповідають стандартам;
• водонагрівач, розташований з порушенням норм.

Ніхто з п’яти замовлених будинків не був наданий згаданому інвестору. Натомість, як стверджує директорка Haus PRO LLC, деякі з них вже перепродалися без відома інвестора.

Гроші на родину, а не на бізнес

Серед найбільших претензій до Haus.me — не тільки якість продукції, а й використання інвестицій не за призначенням. На думку представників Haus PRO LLC, частина коштів пішла на особисті витрати.

“Гербут витрачав гроші на поїздки та святкування”, — згадує директорка компанії.

Коли з’явилося бажання отримати звітність, компанія почала вимагати нові кошти. Тоді терпіння інвесторів вичерпалося, і вони звернулися до суду.

Судові справи та кримінальні провадження

Інвестори подали кілька позовів до суду США, один з яких — на суму більше 2 мільйонів доларів. Вони вимагають не тільки компенсації за недоставлені будинки, але й покриття витрат на юридичні послуги.

Окрім цивільних справ, у США відкрито також кримінальне провадження щодо Максима Гербута та його компаній. Серед претензій — шахрайство та неналежне використання інвестицій.

Схожі заяви подані й в Україні, де вже зацікавились діяльністю фірми.

Що отримали клієнти

Haus.me не зупинилася на пошуку нових клієнтів і активно продовжує просуватися на ринку. Але реальність виявилася геть іншою.

Американський інвестор втратив не лише гроші, а й репутацію.

Haus.me в Україні: що виявили журналісти

Незважаючи на всі звинувачення, компанія продовжує працювати в Україні та США. Журналісти вирішили перевірити ситуацію самостійно.

Однак побачити виробництво не вдалося — журналістів зустрів лише охоронець. Згодом вдалося поспілкуватися тільки з працівником цеху, який підтвердив, що виробництво справді проходить в Україні, а не в Німеччині.

Більшість технологій, як стверджують колишні співробітники, виявилися лише на словах — справжня ситуація була набагато менш вражаючою.

Судові процеси та відповідальність

Наразі проти Максима Гербута та його компаній відкрито безліч судових проваджень у США. Один з найгучніших — на суму понад 2 мільйони доларів. Позивачі вважають, що їхні інвестиції використані не на розвиток, а на особисті цілі.

Це історія про недовіру у бізнесі. Аби уникнути подібних ситуацій, перш ніж інвестувати, будьте уважні.