Як у Нетішині ''економили'' на безпеці учнів: історія одного укриття та численні запитання
У Нетішині, що розташований поблизу Хмельницької АЕС, затримуєтся реалізація проекту укриття для учнів у ліцеї. Хоча була створена проектна документація із бюджетом на 9 мільйонів гривень, місцева влада вирішила зменшити кошторис до половини цієї суми. Пізніше оголосили новий тендер на ті самі роботи, в той час як учні роками залишалися без належного захисту, тоді як у місті паралельно знаходили кошти на бруківку та сумнівні закупівлі дронів.
Нетішин і важливість укриттів: елементарна безпека
Нетішин є містом-супутником Хмельницької атомної електростанції, стратегічного об’єкта, що може стати мішенню для ракетних обстрілів. У таких умовах забезпечення укриттів для дітей є не лише обов’язком, а критично важливим питанням безпеки.
Однак реалізація укриття у Нетішинському ліцеї затягнулася на роки через рішення чиновників, які не вважали за необхідне передбачити достатнє фінансування з початку.
Початок проекту: документація була, бажання не було
У 2022 році директорка ліцею Таміла Соболик звернулася до управління капітального будівництва Нетішинської міськради з пропозицією перетворити старий тир у підвалі на укриття. Проектна документація була готова.
“Я спочатку повідомила про орієнтовну вартість у 10 мільйонів гривень. Коли подали документи, виявилося, що вартість близько 4,9 мільйона”, — розповіла директорка.
Таким чином, попри оцінку у 10 мільйонів гривень, влада вирішила оптимізувати витрати, оголосивши тендер на 4,5 мільйона гривень і відтермінувавши початок робіт на цілий рік.
“Не думали, що діти пробудуть там довше” — позиція влади
Секретар міськради Іван Романюк пояснив, що спочатку планували зекономити, оскільки не очікували тривалості повітряних тривог:
“Із самого початку намагалися здешевити. Потім зрозуміли, що учні складатимуть там більше ніж 20–30 хвилин.”
Це свідчить про те, що стратегічні рішення ухвалювалися без урахування реалій і тривалості небезпеки на передовій.
Оголошення нового тендеру на ті ж роботи
У серпні 2023 року було оголошено тендер на укриття знову на 4,5 мільйона гривень, роботи мали завершитися до жовтня. Але строки знову були змінені, і виник новий тендер — вже на 4,8 мільйона гривень.
“Я була шокована. Неможливо реалізувати проект на таку площу із такими фінансовими обмеженнями”, — підкреслила Таміла Соболик.
Начальник УКБ не дає пояснень
Ярослав Петрук, начальник управління капітального будівництва, уникав коментарів стосовно затримок із укриттям. Він лише згадував про “багато чинників”.
Розслідувачі бачили укриття: воно є сучасним простором з медкабінетом, оздоблене малюнками дітей, має підйомники для інклюзивності, а також вентиляцію та освітлення. Але на це довелося чекати два роки.
Затримка = підвищення витрат
Затримка проекту призвела до зростання вартості робіт. Директорка ліцею зазначила, як змінилися ціни за кілька місяців:
“Ціни в вересні та грудні були різними. Якщо обладнання не закупили вчасно, воно дорожчало. Я постійно вела переписку, це було від 10 листів щомісяця.”
Водночас — витрати на бруківку та підозрілі дрони
У 2023 році міська влада витратила 1,5 млн гривень на бруківку, незважаючи на тривалу війну.
Крім того, міського голову підозрюють у недбалості щодо закупівлі дронів за завищеними цінами на комплектуючі.
Хто відповідає? Питання без відповіді
Ситуація з укриттям в ліцеї є лише прикладом того, як рішення місцевої влади можуть вплинути на виконання елементарних потреб дітей. За керівництва міського голови Олександра Супрунюка було створено управління капітального будівництва, яке не змогло вдало реалізувати проект.
“Це обов’язок міського керівництва — підтримувати ініціативи на початковому етапі”, — підсумувала директорка Таміла Соболик.
Рік затримки. Ті ж фінанси. Рішення, які не забезпечили безпеку дітей у критичний момент. Паралельно — кошти на благоустрій і корупційні скандали.
Це не випадковість. Це свідомі управлінські рішення. Тому ця історія — не тільки про укриття, але й про пріоритети та відповідальність.
