Українські квадрокоптери стали засобом боротьби з російськими безпілотниками
Близько року тому, на початку повномасштабного вторгнення в Україні, було прийнято рішення про використання модифікованих квадрокоптерів, які свідомо врізаються в російські розвідувальні та ударні дрони. Спочатку військові були скептично налаштовані щодо можливості маневрування такими дронами у повітряному бою. Однак з часом ця стратегія стала однією з важливих ліній оборони.
Видання Business Insider досліджувало досвід українських військових щодо цієї інновації.
Підрозділи, волонтери та приватні підприємства довели ефективність перехоплювачів “hit-to-kill”: у одному з недавніх випадків їм вдалося збити близько 150 ударних дронів. В Україні вже працюють над нарощуванням виробництва таких пристроїв до 1000 одиниць на день.
Ця інновація стала відповіддю на нові виклики. Коли Росія розпочала масовані атаки з використанням іранських дронів Shahed, ціна одного з яких становить від 20 до 70 тисяч доларів, традиційні засоби, зокрема ракетна зброя, стали дефіцитом. Це підштовхнуло до розробки недорогих квадрокоптерів, що виконують функції перехоплювачів.
Програма Dronefall, підтримувана фондом Come Back Alive, співпрацює з численними виробниками та звітує про понад 3000 знищених літальних апаратів. За словами керівника програми Тараса Тимочка, створення ефективного перехоплювача зайняло близько року, після чого їх ввели в експлуатацію.
Дизайни перехоплювачів швидко вдосконалюються: від простих квадрокоптерів до спеціалізованих моделей типу Sting від Wild Hornets, які оснащені боєголовками. Ці малогабаритні перехоплювачі можуть досягати швидкості до 213 миль на годину і вже знищили понад 400 цілей, вартість кожного з яких приблизно 2500 доларів, в той час як середня вартість інших перехоплювачів в Україні складає до 6000 доларів.
Ефективність цих пристроїв варіюється: дані свідчать про влучність на рівні від 30% до 90%, в залежності від ряду факторів. Проте, з’явилася проблема із недостатньою кількістю кваліфікованих операторів: з 5200 учнів школи Drone Fight Club лише кілька десятків успішно пройшли навчання на пілота-перехоплювача, що свідчить про рівень проходження на рівні 30%.
Перехоплювачі не лише економлять ресурси дорогих ракет, але й дозволяють зберігати високоцінні системи протиповітряної оборони для боротьби з більш серйозними загрозами. Наприклад, одна ракета системи ППО може коштувати близько 1 мільйона доларів, тоді як перехоплювачі в кілька тисяч доларів.
НАТО та союзники оперативно реагують на ці виклики: адмірал П’єр Вандьє з альянсу вказав на перспективність “hit-to-kill” як нової стратегії боротьби з масовими атаками дронів. Велика Британія оголосила про плани розробки та постачання тисяч недорогих перехоплювачів для України, а також провела випробування систем Sting у Данії для підвищення захисту союзників.
Однак загроза продовжує еволюціонувати. Кремль вже використовує швидкі реактивні моделі Geran-3, які можуть досягати швидкості приблизно 310 миль на годину, що висуває нові вимоги до маневреності та захисту перехоплювачів від глушіння. Українські інженери працюють над вирішеннями цих нових викликів, хоча деталі поки що залишаються конфіденційними.
У найближчій перспективі перехоплювачі відіграватимуть важливу роль у багаторівневій системі повітряної оборони: вони є недорогими, швидко масштабованими і можуть швидко адаптуватися до нових загроз. Масове впровадження таких систем в Україні вже викликало інтерес у міжнародних партнерів та може вплинути на модернізацію засобів протидії дронам у Європі.
Тим часом, нещодавнє розслідування виявило, що 110 тисяч дронів не дісталися фронту. На це питання варто звернути увагу, оскільки воно може свідчити про наявність корупційних схем.
