Оновлений” уряд Свириденко спирається на підтримку екс-ОПЗЖ та бізнес-груп: Томенко розкриває деталі коаліції

За словами експерта, нинішню урядову коаліцію, яка діяльність пов’язана з Національною Серйозною Партією “Слуга народу”, називають “непублічною”, оскільки вона також складається з депутатів забороненої проросійської ОПЗЖ та представників потужних бізнес-груп. Микола Томенко висловлює занепокоєння з приводу недавнього голосування за прем’єр-міністра, описуючи його як свідчення справжнього стану речей у парламенті та закликає легалізувати цю нову коаліцію, аби уникнути можливих таємних угод.

Справжня підтримка уряду Свириденко

Голосування за призначення прем’єра в Україні завжди становить важливий момент, що сигналізує про розподіл сил у Верховній Раді. На думку Миколи Томенка, обрання “оновленого” уряду Юлії Свириденко 15-16 липня 2025 року стало вагомим прикладом цього явища.

Томенко підкреслює, що “голосування за прем’єра є важливим індикатором реального складу парламентської більшості в Україні”. Результати цього голосування відкривають можливість для нестандартних висновків:

“Слуга народу” втратила монолітність: Хоча кандидатуру Свириденко запропонував Президент, лише 201 із 231 депутата від цієї партії підтримали її. Інші утрималися або не голосували, а 20 депутатів не з’явилися на голосування. Це вказує на розпад колишньої монобільшості.

Неочікувані союзники: Екс-ОПЗЖ. Томенко зазначає, що основним союзником нового уряду є депутати забороненої проросійської партії, зокрема 25 депутатів, які підтримали Свириденко: 15 з “Платформи за життя і мир” та 10 з “Відновлення України”. Це викликає серйозні питання щодо основ нової коаліції.

Традиційна підтримка: Бізнес-групи. Як вказує Томенко, незмінними учасниками парламентських коаліцій залишаються групи, сформовані представниками бізнесу. Цього разу 15 депутатів з “Довіри” та 12 з “За майбутнє” підтримали прем’єра.

Опозиція залишається: Депутати “ЄС”, “Батьківщини” та “Голосу” не віддали свої голоси на підтримку нового прем’єр-міністра, за винятком депутата Ташевої з “Голосу”.

Фініш монобільшості і конституційні питання

За викладеними даними, Томенко робить однозначний висновок: “більшості парламенту, сформованої лише з фракції «Слуга народу», фактично завершила своє існування”.

Він підкреслює, що сьогоднішня коаліція складається з депутатів “Слуги народу” та представників депутатських груп, створених на основі ОПЗЖ, а також мажоритарників з різних бізнесових угруповань.

Ця тема, на думку Томенка, ставить під сумнів легітимність подальшої роботи уряду без офіційно оформленої коаліції. Він зазначає, що “враховуючи вимоги Конституції, необхідно легалізувати нову коаліцію, проведення установчих зборів і оприлюднити список та програму її роботи”.

Уроки минулого: небезпека таємних угод

Томенко проводить аналогії з недавнім минулим, зауважуючи, що “схожа ситуація з ‘таємною коаліцією’ мала місце під час обрання Володимира Гройсмана прем’єром у квітні 2016 року”. Тоді чисельність урядової коаліції, утвореної фракціями БПП і “Народного фронту”, становила всього 223 депутати, що є менше за конституційно встановлений мінімум. І тодішній голова ВРУ не оприлюднив список реальної коаліції.

Це явище “таємних коаліцій” не тільки порушує конституційні норми, але й підриває довіру народу до влади. Якщо суспільство не знає, хто формує більшість і несе відповідальність за рішення, це створює можливості для кулуарних угод і тіньового впливу.

Томенко закликає до виконання положень статті 83 Конституції України, повторюючи, що “необхідно чітко визначити засади формування, організації діяльності та припинення коаліції депутатських фракцій”. Це дозволить уникнути минулих помилок і зробить процес формування влади зрозумілішим та більш відповідальним перед суспільством. У контексті війни, коли країні потрібно максимальною єдності та відкритості, “таємні коаліції” стають недоцільними.