Нові вимоги до інтеграції українців у Європі: зменшення соцвиплат

Протягом трьох років з початку повномасштабної війни в Україні Європа адаптує свої підходи до підтримки українських біженців. У 2022 році біженці отримували безкоштовне житло, їжу, фінансову допомогу та транспортні квитки, тоді як у 2025 році умови стали більш суворими: фінансова допомога зменшилася, і основна увага зосереджена на працевлаштуванні та інтеграції.

Згідно з даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, наразі в Європі налічується близько 5,1 млн українців, що становить найбільшу міграційну кризу на континенті з часів Другої світової війни. Більше 90% цих біженців — жінки та діти.

Польща: підтримка існує, але обмежена

Польща залишається одним з ключових напрямків для українців, надаючи доступ до медичних послуг, освіти і ринку праці, при цьому діти навчаються на рівні з місцевими громадянами. Однак фінансова підтримка стало меншою: після перших чотирьох місяців проживання в державних установах біженці повинні самостійно оплачувати житло (за винятком пенсіонерів, багатодітних сімей і людей з інвалідністю). Проте українці мають можливість отримувати 800 злотих (€180) на кожну дитину щомісяця. Завдяки спрощеним умовам працевлаштування, 69% працездатних українців у Польщі мають роботу, що є значно вищим показником, ніж в інших країнах ЄС.

Німеччина: щедрі соціальні виплати, але низький рівень зайнятості

У Німеччині проживає понад 1 млн українців, які мають право на базову соціальну допомогу — 502 євро на дорослого плюс фінансування оренди та комунальних послуг. Для матері з дитиною ця допомога може сягати €1300 щомісячно. Проте рівень зайнятості серед українців у Німеччині становить лише близько 25%, що значно нижче, ніж у Польщі чи Чехії. Це пов’язано з мовним бар’єром та високими соціальними виплатами, які зменшують мотивацію до працевлаштування. Проблеми існують також з житлом: ринок оренди перенасичений, ціни залишаються високими.

Чехія: менша фінансова допомога — швидша інтеграція

Чехія прийняла найбільшу кількість українців в перерахунку на душу населення. З літа 2024 року безкоштовне проживання скорочено до 90 днів, після чого біженці повинні самостійно оплачувати житло. Хоча фінансова підтримка зменшена, рівень зайнятості залишається високим — понад 60% українців мають роботу. Переважно це зайнятість у сфері обслуговування та фізичній праці, а уряд підтримує мовні курси та перекваліфікацію.

Іспанія, Італія, Румунія, Словаччина

• Іспанія прийняла 200 тисяч українців, але соціальна допомога тут на мінімальному рівні. Рівень зайнятості становить менше 40%.
• В Італії знайшли прихисток 170 тисяч українців, але лише третина з них змогла працевлаштуватися.
• Румунія та Словаччина спочатку компенсували витрати на житло, але з 2024 року ці програми було скорочено. У Словаччині безкоштовне житло надається лише на 120 днів.

Велика Британія та Ірландія

• У Великій Британії діє програма Homes for Ukraine, яка надає українцям право на роботу та медичне обслуговування, але після 6-12 місяців перебування у приймаючих сім’ях біженці змушені самостійно шукати житло.
• В Ірландії соціальна допомога зменшена з €232 до €39 на тиждень після перших 90 днів перебування, що є одним з найбільш різких скорочень підтримки серед європейських країн.

Скандинавія та Балтія

У Норвегії, Данії, Швеції та Фінляндії українці отримують близько €300 на місяць та житло в центрах прийому. Тут акцент ставиться на швидкій інтеграції та працевлаштуванні. У Литві, Латвії та Естонії рівень зайнятості досягає 50%, але державна допомога є обмеженою.

Європа все ще відкрита для українців, хоча підходи змінилися: замість щедрих виплат тепер акцент на самостійності. Статус тимчасового захисту пропонує базові гарантії, але не забезпечує комфортного життя без роботи. Для сімей з дітьми та тих, хто тікає від війни, Європа залишається можливістю для безпеки, проте нові умови можуть виявитися розчаруванням для тих, хто очікує безкоштовного утримання.