Земля під загрозою: вчені застерегли про небезпечні “невидимі” астероїди
Астероїди, які перетинають орбіту Землі, визнані однією з серйозних космічних загроз. Вони постійно контролюються за допомогою сучасних телескопів, включно з новою обсерваторією Vera Rubin.
Нещодавнє дослідження виявило клас об’єктів, які практично невидимі для наших спостережень. Мова йде про астероїди, що рухаються в резонансі з Венерою, які обертаються навколо Сонця за той же період, що й ця планета. Ці тіла знаходяться ближче до Землі, ніж основний пояс астероїдів між Марсом і Юпітером, але специфічні умови освітлення роблять їх майже непомітними.
Вчені повідомляють, що орбіти таких астероїдів дуже нестабільні. Хоча вони “ділять” шлях з Венерою, їх траєкторії часто приводять до близькості до Меркурія або Землі, проте вони не наближаються до самої Венери. Відомо лише близько 20 таких астероїдів, найвідомішим з яких є Zoozve, діаметром до 500 метрів. Дослідники вважають, що їх реальна кількість може бути значно більшою, оскільки деякі з них вдалося виявити незважаючи на дуже низьку ймовірність спостереження. Виявлено, що приблизно раз на 12 тисяч років їх орбіти різко змінюються, можливо, перетинаючи орбіту Землі або наближаючись на відстань, у п’ять разів меншу за відстань до Місяця.
Більшість астероїдів невеликі, але серед “невидимих” є й потенційно небезпечні об’єкти діаметром 200–500 метрів. Удар такого тіла може утворити кратер розміром у кілька кілометрів і вивільнити енергію, еквівалентну сотням мегатонн вибухівки, що призвело б до глобальної катастрофи в густонаселених районах.
Ці астероїди не зникають, а залишаються практично завжди поза зоною повного освітлення. Спостерігаються вони переважно у фазах, коли видимі лише напівосвітленими або у вигляді тонкого серпа, що робить їх ледве помітними навіть для найсучасніших наземних телескопів.
За словами професора Валеріо Карруба, навіть Vera Rubin фіксує їх лише короткочасно протягом кожної орбіти. Для повноцінного моніторингу таких об’єктів вчені пропонують розмістити космічний телескоп ближче до Сонця, наприклад, у точці L2 Венери, щоб краще оцінити потенційну загрозу.
