Уражають не тільки інфраструктуру: як обстріли впливають на якість повітря
Протягом чотирьох років повномасштабної агресії Росії проти України країна зазнала не лише руйнувань інфраструктури, а й серйозної екологічної шкоди. Нові дані Ініціативи з обліку парникових газів у війнах (IGGAW) свідчать, що з початку війни в атмосферу викинуто 311 мільйонів тонн вуглекислого газу, що дорівнює річним викидам великої індустріальної країни.
Згідно з дослідженнями, 37% цих викидів безпосередньо пов’язані з бойовими діями. До цього належить масове використання авіаційного пального, дизельного пального та нафти для роботи військової техніки, що включає літаки, кораблі та бронетехніку. Війна супроводжується безпрецедентним споживанням пального, і енергетичний “слід” кожного запуску ракети чи пересування військової колони суттєво впливає на клімат.
Ще близько 25% усіх викидів викликані лісовими та чагарниковими пожежами, які виникають уздовж фронту та в прикордонних зонах. Обстріли, вибухи боєприпасів та пересування важкої техніки знищують екосистеми, що накопичували вуглець протягом років. Замість виконання ролі природного поглинача CO₂ ці території стають джерелом додаткового забруднення.
Україна вже заявила про намір вимагати від Росії компенсацію за завдані кліматичні збитки. На кліматичній конференції ООН у Бразилії в листопаді представники української сторони озвучили суму в 57 мільярдів доларів США, які планують витратити на екологічно безпечну відбудову країни після завершення війни.
Експерти попереджають про довготривалі наслідки завданої шкоди довкіллю. Це не лише локальне забруднення, але й остаточний вплив на глобальні кліматичні процеси. Війна руйнує не тільки населені пункти, а й природний баланс, відновлення якого займе десятиліття. І відповідальність за ці втрати ляже не лише на Україну, але й на весь світ.
