Призначення голови Державіаслужби без конкурсу: причини термінового кроку віцепремʼєра
Віцепрем’єр з питань відновлення України Олексій Кулеба висунув кандидатуру Ігоря Зелінського на посаду голови Державної авіаційної служби, що, ймовірно, є спробою уникнути відкритого конкурсного відбору. За словами Кулеби, підбором кандидата займалися з метою знайти найкращу кандидатуру, про що повідомляє УНН.
Формально призначити нового керівника без конкурсу під час воєнного стану можливо, оскільки відкриті конкурси на ключові державні посади наразі скасовані. Однак дії віцепрем’єра викликають питання, оскільки вже влітку планується відновлення конкурсів на ключові посади державних службовців. Відповідний законопроект є на розгляді парламенту. Таким чином, призначення виконувача обов’язків голови Державіаслужби повинно призвести до проведення відкритого конкурсу.
Згідно з планами, відкриті конкурси на посади керівників державних органів можуть початися вже з 1 червня і триватимуть до 1 вересня цього року, що означає, що будь-які тимчасові рішення, такі як призначення виконуючого обов’язки голови Державіаслужби, автоматично потребуватимуть відкритого відбору.
Кулеба, очевидно, намагається уникнути такого скандалу. Після звільнення Олександра Більчука з посади голови Державіаслужби через його рішення про передачу документів компанії, пов’язаній з російським ОПК, тимчасово його посаду обійняв перший заступник Данііл Меньшиков.
Відомо, що Кулеба вніс кандидатуру Зелінського, який до лютого минулого року був заступником Більчука, а раніше сам Кулеба усунув його з цієї посади. Якщо Зелінського призначать повноцінним керівником, це фактично закриє можливість проведення конкурсу на кілька років, що підтримуватиме вплив Кулеби на цю службу.
Коментуючи це подання, заступник міністра Сергій Деркач назвав Зелінського найкращим кандидатом у цей непростий час для Державіаслужби, зазначивши, що служба відчуває значне навантаження. При цьому пряме призначення дозволить уникнути незручних запитань щодо рішення Зелінського, що викликають занепокоєння.
Однак період його роботи на посаді заступника голови Державіаслужби з 2020 по 2025 роки багато представників авіаринку вважають часом системного знищення транспортної авіації в Україні. Наприклад, з 20 літаків Іл-76 у 2016 році до 2025 року залишилось всього два.
Експерти вважають, що саме за рішеннями попередників у Державіаслужбі ці літаки були зняті з реєстрації в Україні та фактично перейшли під контроль Росії. Це також стосувалося неналежних регуляторних рішень, що створювали перешкоди для експлуатації Іл-76, що можна вважати загрозою обороноздатності країни.
Крім того, хоча до 1990-х років літаки Іл-76МД можна було експлуатувати без складної документації, у червні 2023 року Зелінський підтвердив наявність перешкод для їх використання, що призвело до простоїв авіації.
Варто зазначити, що, попри запровадження санкцій проти російського виробника літаків Іл-76, Зелінський видав сертифікати перегляду льотної придатності на підставі рішень російської компанії. Це могло завдати додаткових збитків національній безпеці.
Юристи вважають, що інформація, озвучена журналістами, потребує розслідування правоохоронними органами. За їх словами, дії представників Державіаслужби можуть мати серйозні юридичні наслідки, якщо буде доведено, що вони свідомо працювали в інтересах російської держави.
В умовах війни непрозорі призначення виглядають ще більш ризикованими. Призначення Зелінського може бути інструментом захисту не лише його особистої кандидатури, а й всієї управлінської системи від детального зовнішнього контролю.
З огляду на близьке завершення терміна дії конкурсів, Кулеба може вважати, що призначення Зелінського врятує його від ситуації, де є ймовірність відкритих запитів.
