Sunolta звернулася до суду з позовом проти Мін’юсту: обвинувачує чиновників у рейдерських схемах

Група компаній Sunolta подає позов до Господарського суду м. Києва з метою оскарження наказів Міністерства юстиції, які скасували державну реєстрацію прав власності компанії на зерновий термінал, розташований в Одеському морському торговельному порту. Sunolta стверджує незаконність цих наказів та вимагає їх визнання такими.

Компанія Sunolta заявляє про незаконні дії Мін’юсту щодо її прав на придбане майно

На своєму сайті компанія Sunolta повідомила про те, що суд вже ухвалив рішення заборонити виконання наказів до розгляду справи по суті, враховуючи контроверсійні дії Міністерства юстиції.

За даними компанії, дії державних посадовців суперечать принципам верховенства права і мають ознаки корупційних правопорушень на користь рейдерів. Це може негативно вплинути на стабільність роботи зернового портового термінала, особливо в умовах війни, коли експорт українського збіжжя стає складним та ризикованим.

Що стало причиною судової справи

Попередньо рік тому Sunolta інвестувала у придбання технологічних потужностей з перевалки зернових культур на експорт у терміналі в Одеському порту. Частина логістичних портових об’єктів та обладнання, що належали компанії GNT Group (зерновий термінал “Олімпекс Купе Інтернейшнл”), були придбані за заставою українських банків “Південний” та “Восток”.

У грудні 2022 року виникла юридична суперечка між GNT Group та її кредиторами, що призвела до можливих перебоїв у роботі термінала. Це стало загрозою для відвантаження аграрної продукції Sunolta, яка використовувала цей термінал. Тому Sunolta вирішила розширити свій експортний потенціал коштом власних логістичних потужностей.

Однак Міністерство юстиції, ігноруючи вимоги законодавства, прийняло до розгляду скарги від представників ACP на скасування реєстрації прав Sunolta на придбане майно. Sunolta вважає, що такі дії чиновників є незаконними, оскільки справа вже перебуває на розгляді у суді. Крім того, рішення про скасування прав Sunolta мотивується тим, що майно перебувало під судовим арештом, хоча на момент реєстрації прав на нього таких обтяжень не було.

Боротьба за майно: Sunolta звинувачує ACP у рейдерстві, а банк “Південний” захищає свої інтереси

“За нашими спостереженнями, всі ці події дають підстави для припущення, що іноземна компанія ACP, за корупційного сприяння чиновників Мін’юсту, намагається шляхом рейдерства захопити майно, яке належить групі Sunolta”, – підкреслили в компанії.

У Sunolta також вказали, що нещодавно регіональний керівник фонду АСР Джон Паттон у своєму інтерв’ю з ЗМІ зазначив, що “українська влада знає про нашу справу і зацікавлена в наданні допомоги. Зокрема, я бачу, що є інтерес з боку Офісу Президента. Ми мали численні зустрічі, під час яких керівники Офісу висловили свою чітку підтримку”.

Ця заява, на думку аграрної групи, може свідчити про те, що фонд використовує адміністративний тиск проти своїх опонентів.

Редакція також отримала коментар банку “Південний” щодо цих подій. У пресслужбі зазначили, що “першочерговим обов’язком банку є захист інтересів вкладників, за порушення якого банк несе відповідальність перед самими вкладниками та перед державою. Згідно з вимогами законодавства та нормативних актів НБУ, банк зобов’язаний у разі неповернення позичальником отриманого кредиту та невиконання інших обов’язків за договором звертати стягнення на предмети застави.

У такому випадку через систематичне невиконання зобов’язань за кредитними договорами та отримання інформації про можливе банкрутство “Олімпекс Купе Інтернейшнл”, банк, відповідно до умов договору та у встановлені строки, звернувся зі стягненням на майно, яке перебувало у заставі з 2020 року. Усі правочини були вчинені в повній відповідності до законодавства України.

Рішення Міністерства юстиції, яким необґрунтовано скасовано попередні правочини, суперечить логіці законодавства України, загрожує інтересам вкладників банку та стабільності банківської системи. Подібні рішення органів виконавчої влади мають ознаки адміністративного свавілля і можуть негативно впливати на банківський сектор загалом, ринок банківського кредитування та інвестиційну привабливість України, оскільки розв’язання спорів між суб’єктами права на основі норм законодавства є прерогативою судової влади”.