Справа Мазепи та незаконне відчуження земель Київської ГЕС: приголомшливі деталі
З січня 2022 року Державне бюро розслідувань вивчає справу щодо незаконного відчуження земель критичної інфраструктури Київської ГЕС. Директор ДБР Олексій Сухачов повідомив на брифінгу, що слідчі з 2022 року активно працюють над справою, проводячи слідчі дії та експертизи. Результати розслідування вказують на причетність до цих дій не лише місцевих чиновників та представників Держгеокадастру Київщини, але й відомих бізнесменів-забудовників.
Затримано бізнесмена Мазепу у справі про незаконне володіння гідротехнічними спорудам в Київській області
Справа, пов’язана з відомим бізнесменом Ігорем Мазепою, включає обвинувачення в заволодінні земельними та гідротехнічними спорудами на території Київської області. Затриманого минулої п’ятниці із запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою з можливістю виходу під заставу.
Очільник Державного бюро розслідувань розповів, що розслідування було передано їм з інших правоохоронних органів, які вже з 2014 року займались цим питанням. Деталі розслідування стосуються використання земель і гідротехнічних споруд на території Київської області. Зазначено, що до схеми причетні посадовці Держгеокадастру та інші чиновники, які є суб’єктами Державного бюро розслідувань.
Очільник ДБР також пояснив, що на зазначених землях розташована лівобережна захисна гребля “Каскаду Київських ГЕС та ГАЕС” ПАТ “Укргідроенерго”. Ця гідротехнічна споруда, яка перебуває у Мінекономіки, є об’єктом державної власності. Очільник ДБР підкреслив, що на цих землях можна вести господарську діяльність чи використовувати їх для обстеження гідротехнічних споруд, але будівництво та масштабна забудова заборонені, оскільки це може призвести до ускладнень для працівників ДСНС та ГЕС і підвищити ризики техногенної катастрофи.
ДБР встановило факти незаконної забудови та приватизації землі на $1,1 млрд
Директор ДБР повідомляє, що наразі факт незаконної забудови та приватизації понад 7 гектарів землі документально підтверджений. Проте, робота в цьому напрямку триває, і зараз приймаються заходи щодо встановлення причетності осіб до заволодіння близько 300 гектарами землі, оцінюваною у 1,1 мільярда гривень, зазначив Сухачов.
Зазначено, що наразі ідентифіковано 12 осіб, причетних до схеми, проте це лише частина загального списку. Директор ДБР розкрив, що серед тих, кому вже пред’явлено підозри, є троє відомих бізнесменів, які домовилися між собою про розподіл території та сприяння в ухваленні необхідних рішень.
Також, за словами Сухачова, схема незаконного відчуження земель була організована через виділення земель на території Київської ГЕС під виглядом господарського використання, включаючи видачу землі підставним особам за символічну оплату в 1 тисячу гривень. Після цього компанії бізнесменів викуповували ці ділянки за безцінь.
Подробиці обрання запобіжних заходів у справі про незаконну приватизацію
У результаті будівництва елітного житла виникла ситуація, коли нерухомість продавалась за ціною від 500 тисяч доларів США, але новий власник фактично придбавав лише земельну ділянку. При цьому податки від продажу будинків не нараховувалися та не сплачувалися до державного бюджету. З метою ухилення від процедур введення житлового будинку в експлуатацію видавались довідки з неправдивими даними, що будинки споруджені до 1991 року.
Директор Бюро розкрив, що четверо осіб отримали підозру за статтями 255 (створення та керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією), 233 (незаконна приватизація державного комунального майна) і 209 (легалізація, відмивання майна державним одержано-злочинним шляхом) Кримінального кодексу України. У п’ятницю, 19 січня, їм було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави. Зазначено, що сума застави була набагато меншою, ніж ту, яку пропонували слідчі.
ДБР пояснило, що у випадку директора компанії Concorde Capital Ігоря Мазепи слідчі наполягали на заставі у розмірі 700 мільйонів гривень через його можливу причетність до заволодіння близько 300 гектарів землі, орієнтовною вартістю 1,1 мільярда гривень.
Затримання Ігоря Мазепи на кордоні
Директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов повідомив, що Ігоря Мазепу затримали на пункті пропуску, коли той, як вважається, намагався виїхати за кордон, ймовірно, з метою уникнення процесуальних дій. За його словами, оперативна інформація свідчила про можливий виїзд фігуранта для ухилення від слідства.
ДБР встановило, що розмір застави для Мазепи був визначений з урахуванням його майнового стану, ризиків переховування від правосуддя та впливу на співучасників злочину. Сухачов наголосив, що в такому випадку роль організатора злочину є ключовою.
Також відзначено, що у листопаді 2023 року в рамках цього розслідування ще вісім осіб були оголошені підозрюваними, включаючи працівників Держгеокадастру, які ухвалили незаконні рішення про виділення земельних ділянок.
Учасникам злочинної організації загрожує до 12 років позбавлення волі та конфіскація майна, залишив зазначивши, що це не остання інформація в рамках розслідування.
За повідомленням Українських Новин, бізнесмен Ігор Мазепа, якого підозрюють в організації схеми заволодіння 7 гектарами землі поруч із Київською гідроелектростанцією у 2013 році, вийшов із-під варти за умови внесення застави.
